Перитоніт, абсцес черевної порожнини, перфорація дивертикула та дивертикуліт: патофізіологія, клінічні аспекти та хірургія як основний метод лікування
Перитоніт – це запалення очеревини, тонкої оболонки, що вистилає черевну порожнину і покриває внутрішні органи. Це загрозливий для життя стан, який виникає через інфекцію, часто пов'язану з бактеріями, що потрапляють у черевну порожнину через перфорацію органа, наприклад, шлунка чи кишечника. Найчастіше перитоніт є наслідком захворювань травної системи, зокрема дивертикулітів, а також може виникати через ускладнення після хірургічних втручань або травм черевної порожнини.
Абсцес черевної порожнини – це обмежена порожнина, заповнена гноєм, що виникає через інфекційний процес у черевній порожнині. Абсцеси часто є наслідком перфорації кишки, таких як перфорація дивертикула, і можуть спричиняти серйозні ускладнення. Такі гнійні скупчення можуть бути ізольовані від черевної порожнини або ж перебувати в прямому контакті з іншими органами, що підвищує ризик подальшого розповсюдження інфекції та розвитку сепсису.
Перфорація дивертикула та дивертикуліт
Дивертикули – це невеликі мішкоподібні випинання на стінках товстої кишки, які утворюються внаслідок слабкості м’язового шару кишечника. Дивертикуліт – це запалення або інфекція дивертикулів. У важких випадках дивертикуліт може ускладнюватися перфорацією дивертикула, що веде до потрапляння вмісту кишки в черевну порожнину. Перфорація дивертикула є серйозним ускладненням, що може призвести до розвитку перитоніту та абсцесів.
Дивертикуліт найчастіше викликаний високим тиском у товстій кишці, що призводить до мікропошкоджень і запалення дивертикулів. Основними симптомами є біль у нижній частині живота, лихоманка, нудота та зміни у функціонуванні кишечника. Невідкладна медична допомога потрібна при виникненні ознак перфорації, оскільки це може призвести до швидкого погіршення стану пацієнта.
Хірургічне лікування як основний метод
Хірургічне втручання є основним і найефективнішим методом лікування важких випадків перитоніту, абсцесу черевної порожнини та перфорації дивертикула. У випадку перитоніту хірургія дозволяє усунути джерело інфекції, очистити черевну порожнину та провести дренаж рідини. Якщо виникає абсцес, проводиться його дренування через хірургічний доступ або за допомогою малоінвазивних методів під контролем ультразвуку чи КТ. У випадках перфорації дивертикула необхідно негайне хірургічне втручання для запобігання подальшого поширення інфекції.
Для лікування дивертикуліту у важких випадках також застосовується хірургія. Ускладнений дивертикуліт з перфорацією або абсцесом потребує резекції ураженої частини товстої кишки. Операція може бути як відкрита, так і лапароскопічна, що знижує ризик післяопераційних ускладнень і пришвидшує відновлення.
Таким чином, хоча консервативні методи лікування можуть бути ефективними на ранніх стадіях захворювань, таких як дивертикуліт, хірургічне втручання залишається єдиним доказовим методом лікування в разі розвитку серйозних ускладнень, таких як перитоніт, абсцес черевної порожнини або перфорація дивертикула. Вчасна діагностика та оперативне лікування є ключем до збереження життя пацієнта та мінімізації ризику серйозних ускладнень.
Джерела: